Після останніх подій на моїй рідній землі, у рідному Криму, сталося надзвичайно багато змін і у моєму житті: в країні, де я живу, в середовищі, в оточенні, в думках, в людях навколо... Одне можу сказати з точністю, де б ти не був і не жив, ти залишаєшся собою - країна і люди, які в ній живуть, не вирішать твоїх внутрішніх проблем, твоєї неідеальної свідомості, твоїх страхів, недосконалостей і т.д. Людина лукавить, коли говорить: "от якби були інші умови, люди, обставини, будинок, машина, одяг!" - і купа інших відмовок від простої, як світ істини - від себе не втечеш!

А найвирішальніша робота у житті - як виявляється, всього навсього, робота над собою...
І ми кожного року, дня, миті, приходимо до думки (або не приходимо:) що я зробив, а що я ще можу зробити, і чого я насправді хочу - в цю коротку, як мить, фазу свого існування під назвою "життя".
Я вірю в те, що справжня мета життя - це самовдосконалення. І знову відкиньте слова: "мені заважають умови, батьки, чоловік, діти, погана країна, мала квартира" і все інше. Вони не заважають, вони вчать, підкреслюють, вказують. 
З цієї миті (а не завтра, через тиждень, коли буде гарна погода чи веселий настрій) я починаю вдумливу і досконалу роботу над собою. Хто зі мною?!