Будьмо гідні пам’яті Героїв…

20 лютого у Вроцлаві вшанували пам'ять Героїв Небесної Сотні. У греко-католицькому Соборі Воздвиження Чесного Хреста УГКЦ відправили вечірню панахиду-реквієм за загиблими Героями, учасники хору сакральної музики «Псалтеріон» виконали молитовні пісні, після чого відбувся показ документального фільму «Зима у вогні» режисера Євгена Афінеєвського. Фільм-хроніка розповідає про 93-денний період зими 2013-2014 років, описуючи процес перетворення боротьби українців за громадянські права на Революцію Гідності.

Підчас перегляду фільму неможливо було стримати емоцій і сліз. Серед глядачів були й іноземці, навіть студент з далекої Мексики, для якого ці події – відкриття, адже на його Батьківщині про те, що відбувається в Україні, практично не було інформації.

Організатори події – Анастасія Крашеніннікова та Дарія Мимка поділилися своїми думками про мету і значення цього заходу.

«20 лютого – дата, котра назавжди увійшла в новітню історію України, день, який став переломним моментом для багатьох українців і змінив хід нашої історії. Два роки пройшло від масового розстрілу на Майдані, але розслідування в справі трагічних подій практично не дало жодних результатів. Соромно через це перед сім’ями і матерями загиблих. Тому важливо, щоб у цей день ми не тільки згадували події Революції Гідності, але й замислювалися над тим, що кожен з нас може зробити для розвитку нашої країни. Як казав В’ячеслав Чорновіл: «Україна починається з тебе». Ці слова має повторювати кожен з нас щоденно. Починаючи з малого, зі зміни власних звичок і свідомості, кожен з нас робить свій вклад у побудову сильної соборної держави.

Хотілося б, щоб українці, котрі переїхали в Польщу, ставилися до актуальних проблем в нашій державі більш відповідально і позбувалися стереотипу «моя хата з краю», - розповіла Дарія Мимка.

«Ми вирішили, що концертів, пафосних заходів робити не слід, - говорить Анастасія Крашеніннікова. - Потрібно вшанувати гідно пам’ять найкращих синів країни - молитвою, добрим словом, мовчанням. Церква з великим задоволенням відгукнулась на нашу пропозицію.

Два роки минуло, люди втомилися від поганих новин, від війни, від бідності. Дехто вже почав уникати новин зі сходу, з дому. Так бути не може, адже ми тут сидимо в теплій хаті, а люди й далі кладуть свої безцінні життя там, де час іде зовсім інакше, там, де день як рік. Український вільний народ зараз лише росте-проростає, пробуджується, формується його свідомість, єдність. Для цього треба багато часу, і цьому треба сприяти.

Маю надію, що хвиля активності, яка потроху згасає, знов почне розростатися, що ми не змиримося з війною, не покинемо наших хлопців самих, не зганьбимо пам’яті тих, хто життя поклав на те, щоб ми перестали миритись із неправдою і рабством. Тоді ця хвиля перетвориться в рятувальне цунамі і змиє весь бруд. Тоді ми, нарешті, оратимемо свою землю для себе. Але для цього треба піднятися і працювати, а не чекати, що хтось це зробить за нас».

***

Дослідження, проведене в рамках проекту Міжнародної організації з міграції (МОМ), стверджує, що українські заробітчани переказують додому більше коштів, ніж дають міжнародні донори та інвестори – у 2014 році ця сума становила 2,8 мільярда доларів.

Згідно з даними польського Національного банку, у 2015 році громадяни України, які перебувають на заробітках у Польщі, офіційно заробили 8 мільярдів злотих, це приблизно 1,8 мільярда євро.  Позитивний вплив українців на польську економіку, «праця яких збільшує наш ВВП», відзначив професор економіки з Інституту Лазаря у Варшаві Мацей Кжак.

Українці – талановитий і роботящий народ, якому всю нашу історію не щастило лише в тому, що йому не давали працювати на себе і самим розпоряджатися своєю долею і своєю країною. За те, щоб це нещастя, ця несвобода, нарешті, припинилася, полягли Герої Небесної Сотні й продовжують гинути наші бійці в зоні неоголошеної війни на сході України. Пам’ятаймо про це і будьмо гідні цієї пам’яті…

 

 

Юлія Качула, газета "Nasze słowo".