Таке враження, що прожитий не тиждень, а ціле життя… Важка минула субота, заняття за заняттям, перебігання з центру в центр, учні, різні, кожного чекає своя доля, сподіваюсь, що мої слова і моя присутність на цей період в їхніх життях принесе щось важливе, бо говорю я з ними, насправді, багато… Задумуюсь, якби так проходило все моє життя, якби в ньому не було власної музики, пісень, коротких і таких швидкоплинних хвилин щастя, відсторонення від усього? Недосказані слова, недописані мелодії, віра в свій шлях - тримають… Неділя, понеділок – те, що залишиться в мені до останнього подиху. Далі і весь спектр емоцій - від загубленості, відчаю, розчарування, страху, образи, безтолковості … до розуміння.

·       20 годин викладацької практики;
·       нічне дочитування Орвела;
·       50 важчезних польських і чеських слів;
·       майстер-клас з вокалу (практика ходіння на перше безкоштовне заняття – геніальний витвір тих, хто хоче набратися нових (або перевірити старі) знань і більше цих людей ніколи в житті не бачити);
·       класнюче поповнення аудіюванням з англійської (що значить працювати у центрі іноземних мов!) почуваю себе Голумом, щось на кшталт «мого золотця», коли тримаю в руках настільки продуману і гарну книжку;
А насправді, все це лише ширма повного спустошення, але треба жити, жати жито…