Так, ну що, перший у моєму житті звітний концерт учнів – відбувся! Діти співали дуже добре, номери - завдяки костюмам, підтанцьовці – яскраві, наповнені. Вдалося виконати «Обійми» Вакарчука, і мені пісню Джамали ( я їй ще близько 5 років тому після концерту обіцяла заспівати наживо у Криму) обіцянку виконала!
Мені отримати задоволення від заходу не вдалося - дітей треба було переодягати, налаштовувати, шукати по всіх закутках будівлі, видавати мікрофони, їх не вистачало - такі собі звичайні засценні перипетії. Точно можу сказати, що для мене - це те заняття, де не рахуєш хвилини до закінчення, де почуваєш себе на своєму місці, розчиняєшся в музиці, учнях, тут я не прогадала. Що буде далі? Далі буде – музика…