Пригадаємо, що то був за турнір. На початку року читачам було запропоновано на сторінках газети визначити двадцять найкращих, найпопулярніших, найзнаніших народних та естрадних (у яких є автор) українських пісень. Пісень, без яких справді неможливо ідентифікувати себе українцем і взагалі - вважатися духовно і культурно розвинутою людиною.
Це було дійсно надзавданням, бо таких пісень - сотні і тисячі! Вважають, що пісенна класика українського народу налічує більше трьохсот тисяч пісень! Звичайно, навіть уявити собі такий пісенний Еверест важко, не те, що переспівати. Але разом з тим, є такі українські пісні, які ми чуємо частіше, які нам чимось запам’яталися, ще з дитинства відклалися в душі. Які ж це пісні? І чим різняться й мотивуються наші пісенні уподобання?
Той матеріал, той дев’ятий «пісенний вал», який викликала на себе редакція «Кримської світлиці», ще, напевно, знайде вдячних і вдумливих дослідників - філологів, етнографів. Ще, може, хтось і наукову працю за пісенними матеріалами «Кримської світлиці» напише - ну, студентську курсову - це точно!
Наше ж газетне завдання було дещо простішим: повернути наших читачів у цій непростій, сірій, а тепер ще й кризовій буденності, душею до пісні. Нагадати їм про вічні духовні цінності. Спонукати хоча б замислитися: а й справді, скільки ж я тих пісень знаю? Чи пригадаю - не тільки назви, але й мелодію, слова - хоча б десяти?
І нам це вдалося! З початку року і до вересня включно читачі просто засипали редакцію своїми варіантами найпопулярнішої пісенної «двадцятки». Важко підрахувати точну кількість учасників, бо писали нам цілими родинами, навіть шкільними класами! Географія конкурсу теж надзвичайно широка і охопила практично всю Україну. Ми самі були вражені, що наш проект з однаковою зацікавленістю підхопили жителі Східної, Західної, Центральної України, а особливо різних куточків Криму.
Конкурс не мав ні вікових, ні національних обмежень. До речі, найстаршому учаснику виповнився 91 рік, наймолодшими були школярі-семикласники. І ще цікаво, що і семикласник (а він із Харківщини), і 90-літня наша читачка із Севастополя надіслали у своїх листах приблизно однакові пісенні добірки. Так само, як і читачі «Кримської світлиці» різних національностей називали схожі варіанти своїх «двадцяток».
Як це пояснити? Напевне, тільки одним - духовність, культурність, освіченість мають спільне загальнолюдське духовне коріння. Духовно багата людина здатна сприймати й розуміти і свого ближнього, і душу іншого народу. «Я - россиянка, - написала до редакції наша читачка з Керчі Маргарита Стадниченко, - живу в Крыму 40 лет. Люблю красивые, певучие украинские песни, их исполнителей».
«Дорогі українці! Не взяти участі в пісенному народному хіт-параді я не міг! - це з листа кримського татарина Ахтема Алієва. - Українська пісня - це пісня душі. Знаючи пісні українських друзів, я краще розумію, пізнаю рідні кримськотатарські народні пісні. Ще у загальноосвітній школі в Узбекистані, в далекі 50-60-ті роки, співала нам українські пісні наша вчителька, яка була родом із Полтави, репресована в 30-ті роки...».
Ось тому, напевно, не такий вже й простий цей наш конкурс у «Кримській світлиці», бо своїм духовним інструментом - піснею – сягає найпотаємніших, найдушевніших глибин людського порозуміння, чого нам у нашому багатонаціональному Криму так деколи не вистачає.
Добре, коли це розуміє й підтримує наша влада. Тож не випадково привітати організаторів, гостей та учасників фестивалю-конкурсу «А в тебе є пісня – до душі стежинка!» прийшов перший заступник Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим Євген Драп’ятий. «Українські народні пісні завжди надихали на творчість і пробуджували найкращі почуття, - сказав, зокрема, Євген Михайлович. - У кожній з них – як на рушнику, який вишивала мати, збережено найдорожче, що пам’ятає серце – безкрайні простори українського степу, небесну блакить, радість і журбу, щастя і кохання, спогади і сподівання. І сьогодні ми знову маємо унікальну можливість доторкнутися до невичерпних джерел пісенного мистецтва, яке є основою нашого буття, нашої унікальності та самобутності. Усе це допомагає нам залишатися самими собою, зберігати нерозривний зв’язок поколінь та примножувати наш духовний спадок.
Дозвольте висловити шану і подяку всім, хто, перебуваючи у постійному творчому пошуку, присвятив себе невтомному служінню мистецтву. Особливі слова вдячності хотілось би адресувати молодим виконавцям за високі професійні якості та майстерність у популяризації української пісні. Впевнений, що ви і надалі докладатимете зусиль для примноження нашої духовної спадщини, сприятимете піднесенню національної гордості кримчан».
За активну діяльність на ниві відродження і розвитку національної культури, популяризацію народної та сучасної пісні, збереження та примноження духовної і культурної спадщини українського народу, організацію та проведення фестивалю-конкурсу «А в тебе є пісня – до душі стежинка!» Євген Драп’ятий вручив подяки від Представництва Президента України в автономії директору підприємства «Світ» Василю Стефанюку, підприємцю Володимиру Кунцову, завідувачу культурно-освітнього відділу Всеукраїнського інформаційно-культурного центру Богдану Безкоровайному, працівникам «Кримської світлиці» Любові Совик та Юлії Качулі.
Справді, не було б свята, якби його не підтримували справжні патріоти! Тож ми від «Світлиці» сердечно дякуємо директору Будинку офіцерів Миколі Васильовичу Степанову і його помічникам за прекрасний зал. Висловлюємо щиру подяку Всеукраїнському інформаційно-культурному центру, його генеральному директору Владиславу Енверовичу Єрмакову, завідувачу культурно-освітнього відділу Богдану Миколайовичу Безкоровайному за організаційне сприяння у підготовці нашого заходу.
Особлива вдячність - спонсорам-меценатам! А саме - директору видавничого підприємства «Світ» Василю Степановичу Стефанюку і помічнику народного депутата України Ольги Герасим’юк, підприємцеві, голові Кримської республіканської організації УРП «Собор» Володимиру Юхимовичу Кунцову за матеріальне - призове і сувенірне - наповнення нашого духовного свята.
І звичайно - заочна подяка львівському підприємству музичних інструментів «Реноме» і його директору пану Геннадію Крупнику за головний приз нашого фестивалю-конкурсу - гітару їхнього виробництва. Це вже, напевне, десята гітара, яку «Реноме» вкладає у газетні мистецькі проекти «Кримської світлиці». І це - тільки початок!
Після представницького привітального слова на сцену для одержання дипломів від “Кримської світлиці”, книг, аудіодисків з українськими пісенними перлинами, сувенірів і дисків, де записані двадцять пісень-переможниць і “мінусовки” до них, були запрошені усі пісенні «експерти-фіналісти», які найвлучніше втрапили у «двадцятку» пісень, визначену за листами читачів. У фінал потрапили ті конкурсанти, які вказали у своїх листах 11 і більше пісень з цієї «двадцятки».
І переможців, диво та й годі, було також 20!
Ще раз назвемо їх: Юрій Сергійович УГОДЕНКО (село Новоіванівка, Чорноморський район, АРК), Тетяна та Петро ЗАХАРЧУКИ (селище міського типу Близнюки, Харківська область), Ольга Іванівна ЄРОШЕНКО (Феодосія), Лідія Василівна ПАРАХОНСЬКА (с. Орджонікідзе, Феодосія), Ахтем АЛІЄВ (с. Красногвардійське, Совєтський район), Зиновій Михайлович МОЛЕНДА (м. Сімферополь), Світлана Петрівна КУЗБІТ (с. Калініне, Красногвардійський район), учні сімферопольської гімназії № 9, Лариса Василівна Данилейченко (м. Сімферополь).
Далі йдуть ті, у кого в заліку 12 попадань:
Валентина Сергіївна РУДЕНКО (с. Добре, Сімферопольський район), учні Республіканської загальноосвітньої школи-інтернату (с. Соколине, Бахчисарайський район), Людмила Іванівна КОЛОСОВА (м. Севастополь), Микола Йосипович МОСКАЛЕНКО (м. Сімферополь).
Учасники конкурсу, які з двадцяти відгадали 13 пісень:
Любов Яківна ЛАВРЕНТЬЄВА (с. Прибережне, Сакський район, АРК), Марина Марківна ВОЛОШИНА (смт. Чорноморське, Крим), Марія Іванівна ГУКОВА (м. Севастополь), учні 10-А класу Голубинської загальноосвітньої школи Бахчисарайського району, Леоніда Іванівна УСТИМЕНКО (м. Сімферополь).
Нінель Михайлівна КИСЛОВА з Керчі вказала у своєму листі аж 14 найпопулярніших пісень!
Але всіх «перепрогнозувала» - обійшла на фініші Марія Гаврилівна ХОРОЛЬСЬКА із Сімферополя. Народилася Марія Гаврилівна на землі Шевченка, поблизу Канева. Рось, Дніпро - поруч. Тож не дивно, що така священна земля народжує людей, які з дитинства вбирають у себе любов до української мови, пісні, культури, традицій і несуть у собі, куди б їх не закинула доля (навіть до Криму!), отой непоборний український дух. 15 пісень з двадцяти найкращих назвала Марія Гаврилівна у своєму листі! Вона й стала переможницею нашої «Пісенної світлиці» і отримала від наших спонсорів DVD-плеєр з караоке і мікрофоном. Напевне, з таким «тренувальним» обладнанням Марії Гаврилівні тепер в усіх наступних «Світличних» конкурсах взагалі не буде рівних!
А після нагородження переможців розпочалося найголовніше, найяскравіше пісенне відділення фестивалю-конкурсу. У ньому взяли участь не лише фіналісти, а й ті конкурсанти, хто вчасно відгукнувся на заклики редакції і заявив про своє бажання виступити на сцені. Була лише одна умова: співати потрібно одну з тих пісень, що увійшли до найпопулярнішої «двадцятки».
Благословити наш фінальний концерт, налаштувати на ноту добра, щирості, духовності ми запросили відомий не тільки в Криму, але й далеко за його межами концертний хор «Кантилена» дитячої музичної школи з Партеніта (художній керівник і диригент - заслужений працівник культури АРК Олена Гуцол). У віночку українських пісень прозвучав духовний Гімн України - «Боже великий, єдиний, нам Україну храни». Цю божественну пісню у виконанні діточок зал слухав і підспівував стоячи.
Після такого світлого духовного причастя на сцену для молитви і привітання був запрошений єпископ Сімферопольський і Кримський Климент Української православ¬ної церкви Київського патріархату. Владика порівняв вічну українську пісню з молитвою, з якою люди повсякчас звертаються до Бога, і представив глядачам камерний хор духовної музики «Спас», який виконав кілька прекрасних церковних творів, написаних художнім керівником і диригентом цього колективу Андрієм Крупицьким.
А вже після цього зі сцени почали лунати пісні, які увійшли до переможної «двадцятки». Традиційно, як на всіх поважних заходах, спочатку прозвучав Державний Гімн України. Цей твір Павла Чубинського і Михайла Вербицького посів у читацькому конкурсі 8 місце, але коли ми усім залом співали його, мене переповнювали неймовірні відчуття. Ось вона - нація, подумалося тоді, коли кожен, тримаючи руку на серці, переживав кожне слово нашої найголовнішої Державної пісні-гімну – і дорослі, літні люди, і молодь, яка зібралася у святковій залі.
Щоб зберегти інтригу, ми вирішили розпочати концерт з пісні, яка опинилася на 20 місці, і доспівати до першого - ось так усі присутні мали довідатися, що ж то за найкращі пісні? (У минулому номері «Світлиці» тексти всіх цих творів були надруковані, тому не будемо сьогодні повторюватися). Крім того, глядачі мали не лише слухати, але й оцінювати виступи! І не тільки оплесками! На початку концерту кожен отримав спеціальний бюлетень для голосування, де були вказані прізвища учасників концерту. Глядачам потрібно було лише обвести прізвище того співака, який йому найбільше сподобався. Хто набере найбільше голосів - той і отримає в подарунок спеціальний диплом і головний приз - львівську гітару.
Прекрасно виступили всі співаки-аматори: Микола Москаленко (йому акомпонувала на акордеоні керівник ансамблю «Каприз», де співає Микола Йосипович, Ельвіра Юріївна Кисельова); Марія Іванівна Гукова із Севастополя, яка 36 років пропрацювала культпрацівником, весь час співала в хорі українські пісні і сьогодні продовжує співати; прикрасив наш кримський концерт прекрасний сімейний дует - Тетяна та Петро Захарчуки з Харківщини; мужньо, по-козацьки прозвучав голос Юрія Сергійовича Угоденка з Чорноморського району, який ще й підтримав у дуеті Любов Яківну Лаврентьєву із Сакського краю. Надзвичайно збагатили наше пісенне свято своїми виступами вокальний ансамбль «Севастопольчанка», дитячий хор «Кантилена» і самодіяльний народний хор «Червона калина» з Алушти (худ. керівник і диригент - Людмила Целікова).
Просто зачарувала усіх молодь - одинадцятикласниця 9-ої сімферопольської гімназії Лідія Кім запалила глядачів «Червоною рутою», яка в нашому конкурсі посіла третє місце. «Пісню про рушник» - «срібну» призерку конкурсу душевно й професійно допоміг донести до слухачів Олексій Чирков, студент Кримського університету культури, мистецтв та туризму, учасник фестивалю «Червона рута-2009» у Чернівцях, на якому він представляв Крим.
І ось, нарешті, пісня-переможниця нашого конкурсу - «Два кольори» Дмитра Павличка і Олександра Білаша. Цей твір набрав найбільшу кількість балів - 60.
Червоний - то любов, а чорний - то журба... Вічні слова, вічні образи, вічна пісня. Нехай же наш конкурс, наш фестиваль стане ще однією сходинкою до вічності для цього геніального пісенного дива. А перемога «Двох кольорів» у нашому кримському пісенному референдумі хай буде ще одним подарунком Герою України, академіку української пісенності Дмитру Васильовичу Павличку до його недавнього 80-літнього ювілею. Професійно, глибоко виконав цю пісню соліст українського музично-драматичного театру, співак із чудовим голосом Федір Марченко. На сцену вийшли усі учасники і переможці конкурсу - це був справді визначальний останній акорд прекрасного свята української пісні та духовності.
...Тим часом у залі були зібрані бюлетені і підраховані глядацькі голоси. Найбільшу кількість їх отримала директор Будинку культури села Холмівка Бахчисарайського району Олена Горьковенко, яка співала на концерті «Одну калину», «Ой чий то кінь стоїть» і «Чорнобривці». Пані Олена вразила усіх присутніх своїм талантом, справжністю, душевністю, самобутністю, за що й отримала головний приз – гітару від львівської фірми «Реноме».
Фінальний концерт пісенного конкурсу «А в тебе є пісня – до душі стежинка!» зібрав талановитих, світлих людей, яким справді не байдужа українська пісня. Людей, які ще раз підтвердили, що українська нація – таки найспівучіша у світі! Треба тільки й далі тримати марку, не зупинятися, не опускати рук!
Тому - до нових конкурсів, зустрічей, концертів - і вже з наступного номера!
Юлія КАЧУЛА.
(Всеукраїнська загальнополітична та літературно-художня газета «Кримська світлиця»)
http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=7945
http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=7945
Немає коментарів:
Дописати коментар