Перейти за посиланням - "Слухай українською!" проект Юлії Качули

МОЛЮСЬ ЗА ТЕБЕ, УКРАЇНО!

День Незалежності… Скільки в цих двох словах радості, гідності, піднесення й благородства, і разом з тим сподівань, страждань, болю та жертовності…
До своєї державної незалежності Україна йшла довгим, важким шляхом, покоління за поколінням виборюючи омріяну ще Тарасом Шевченком — «в своїй хаті — свою правду, і силу, і волю!». І сьогодні, на жаль, український народ змушений кров’ю відстоювати свою неподільність і суверенність.
У Вроцлаві, в українському греко-католицькому костьолі, відбувся святковий концерт до Дня Незалежності України. Після служби всі, хто прийшов на свято, мали можливість почути одні з найкращих голосів українців-вроцлавян: дует бандуристок «Анна-Марія», хор сакральної музики «Псалтеріон», Катерину Чекановську, Юлію Качулу, композитора і священика Богдана Дрозда, співака Вроцлавської опери Івана Андруника.
Звучали прекрасні пісні, проникливі вірші, присвячені Україні та її героям. У спільній молитві присутні пом’янули усіх, хто поклав своє життя на олтар незалежності рідної Вітчизни, хто постраждав за неї, у кого поламані долі, знівечене життя. У багатьох бриніли сльози на очах… «Україно, ти — моя молитва!» — ці слова з вірша Василя Симоненка, що прозвучав на концерті, найправдивіше передали настрої і почуття присутніх. Нехай же дійде до Бога ця молитва і запанують на землі України і у добрих її сусідів злагода, мир і добробут.

Юлія Качула, газета "Наше слово".

Частенько буває, думаєш, чому не відписала чи не задзвонила людина, відповіді якої ти так чекаєш. Чому не відбуваються деякі події, які, як тобі здається, можуть щось змінити в твоєму житті. Чому людина, на яку ти покладаєш стільки зусиль і віри, тебе зраджує. Чому? Чому? Чому?
Все це може ввести в апатію і зневіру. Але може...заспокоїтись і проаналізувати? Може те, що тобі здається на даний момент таким важливим, насправді тормозить твій розвиток? Може те, до чого ти так самовіддано прагнеш, але б`єшся об стіну, насправді зовсім не те, що ти маєш робити? І це не означає, що треба негайно змінювати діяльність, просто сторін кожної професії є надзвичайно багато, може десь чекає сама вона - тільки твоя сторона.
Може люди, які не прагнуть бути поруч - зовсім і непотрібні в твоєму житті?
Там де правда, там - сила. Дійсно переконану в чомусь людину, важко збити з пантелику. Особливо, якщо вона багато вміє і знає... Тож, будьмо переконані!

З кожним днем все більше переконуюсь у примітивності людських стосунків. Люди, ну досить вже тої заздрості, гордині, підлабузництва, зради і т.д.! Ви можете собі уявити, які дивовижні речі можна робити, якщо любити і поважати одне одного?! Боїтеся конкуренції? Але ж нормальні, свідомі люди все бачать - наскільки ви талановита, розумна, гарна, цікава і т.і. особистість...
Чим більше спілкуюсь з "сильними цього світу", розумію, наскільки в них відрізняється мислення, всього-на-всього інші думки роблять з людини або все, або нічого.